Проведено аналіз результатів денситометричного обстеження пацієнтів у віддаленому періоді після різного виду резекції шлунки з приводу власне шлункових виразок.

Проведен анализ результатов денситометрического обследования больных в отдаленном периоде после разного вида резекции желудка по поводу язв желудка.

Досліджено моторно-евакуаторну функцію (МЕФ) у осіб після хірургічного лікування власне виразки шлунка. У всіх оперованих виразка була субкардіальної та медіогастральної локалізації. Відмічено значну різницю між порушеннями МЕФ у періодах після операцій залежно від методу виконаного оперативного лікування. Визначено роль ендоскопії та УЗД у комплексній оцінці евакуаторних порушень різних відділів шлунка та кукси шлунка. Порівняння результатів дослідження в різні строки після операції трьох пацієнтів свідчить про кращі функціональні результати після виконання прицільної резекції шлунка як органощадного методу оперативного лікування.

Исследовано моторно-эвакуаторную функцию (МЭФ) у лиц после хирургического лечения язвы желудка. У всех оперированных язва была субкардиальной и медиогастральной локализации. Отмечено значительную разницу между нарушеними МЭФ в периодах после операции в зависимости от метода примененного оперативного лечения. Определена роль эндоскопии и УЗИ в комплексной оценке эвакуаторных нарушений разных отделов желудка и куксы желудка. Сравнение результатов исследования в разные сроки после операции трех групп пациентов свидетельствуют о лучших функциональных результатах после выполнения прицельной резекции желудка как органосберегающего метода оперативного лечения.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23-5 + Р457.865.7

Рубрики:

Цукровий діабет

Хірургічна патологія стопи і пальців

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано зміни кислотопродукувальної функції шлунка у 48 хворих із його виразкою (Johnson-I) із використанням комп'ютерної pH-метрії. Встановлено залежність кислотопродукції (КП) залоз шлунка від локалізації виразкового дефекту. Гіперхлоргідрію виявлено у 84,6 % хворих із виразкою нижньої третини шлунка, за її субкардіальної локалізації - у 30,8 %. У віддаленому періоді після операції з приводу виразкової хвороби шлунка здатність кукси до відновлювання КП шлункових залоз значною мірою залежить від застосованого методу хірургічного лікування. Найкращі показники виявлено після органощадного методу - прицільної резекції ішемізованого сегмента шлунка за Л. Я. Ковальчуком у поєднанні з селективною проксимальною ваготомією у порівнянні з такими після застосування резекційних методів за Більрот.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.445.22-3 + Р418.110.40

Рубрики:

Операції на шлунку і дванадцятипалій кишці

Остеодистрофії

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено показання та протипоказання до органозберігальної прицільної резекції ішемізованого сегмента шлунка під час лікування хворих на виразку шлунка I типу. Проаналізовано результати хірургічного лікування 172-х хворих на виразкову хворобу шлунка I типу за класифікацією Johnson. Показано динаміку зниження локального кровообігу слизової оболонки періульцерозної зони шлунка залежно від локалізації виразки за малою кривизною. На підставі проведеного морфологічного, морфометричного й імуноморфологічного дослідження з'ясовано кореляцію морфометричних змін артерій середнього та дрібного калібра у ділянці виразки з показниками локального кровообігу, місцевих імунних реакцій і важкістю диспластичних змін епітелію слизової оболонки шлунка. Обгрунтовано показання та визначено умови до виконання органоощадної прицільної резекції ішемізованого сегмента шлунка у хворих на виразку шлунка I типу. Запропоновано алгоритм вибору об'єму резекції ішемізованого сегмента шлунка залежно від локалізації виразки та поширеності морфологічних змін у ділянці виразкової інфільтрації. Застосування органоощадної прицільної резекції ішемізованого сегмента шлунка у поєднанні з селективною проксимальною ваготомією дозволяє у 93 % оперованих одержати відмінні та добрі результати. Вивчено зміни мінеральної щільності кісткової тканини у хворих, оперованих з приводу шлункових виразок I типу та показано, що пацієнти після обширних резекцій шлунка за методом Більрот-I та Більрот-II у 24,55 % та 51,4 % відповідно складають групу ризику розвитку остеопорозу і потребуть застосування медикаментозних лікувально-профілактичних заходів.

Зазначено, що частка ускладнених гриж щодо всіх хворих, які потребують невідкладної хірургічної допомоги, складає 1,3 - 1,4 %. Разом з тим, через 24 години від початку захворювання госпіталізується від 7,2 до 30 % хворих. Однією з клінічних ознак защемленої грижі є кишкова непрохідність, а летальність від даних захворювань коливається від 2 до 20 %. У даному випадку описується рідкісний вид защемлення внутрішньої грижі (внутрішня защемлена грижа брижі сигмоподібної кишки) черевної порожнини з розвитком механічної тонкокишкової непрохідності.

Отмечено, что процент осложненных грыж относительно всех больных, нуждающихся в неотложной хирургической помощи, составляет 1,3 - 1,4 %. Вместе с тем, через 24 часа от начала заболевания госпитализируется от 7,2 до 30 % больных. Одним из клинических признаков защемленной грыжи является кишечная непроходимость, а летальность от данных заболеваний колеблется от 2 до 20 %. В данном случае описывается редкий вид защемления внутренней грыжи (внутренняя защемленная грыжа брыжейки сигмовидной кишки) брюшной полости с развитием механической тонкокишечной непроходимости.

Зазначено, що детальний аналіз 138-ми денситограм пацієнтів після хірургічного лікування виразкової хвороби шлунка та значень локального кровобігу слизової оболонки оперованого шлунка свідчить про кореляційний зв'язок між вказаними показниками в розвитку остеодистрофії кісткової тканини у цієї категорії хворих.

Проведено корекцію ендогенної інтоксикації у 21-го хворого із перфоративною гастродуоденальною виразкою за розробленим способом, що забезпечує стійкий антимікробний та антитоксичний ефекти і дозволяє широко застосовувати його під час лікування перитонітів будь-якого генезу.

Описано власне спостереження, особливості клініки, діагностики та хірургічного лікування трихобезоару в пацієнтки віком 18 років.

Представлено собственное наблюдение, особенности клиники, диагностики и хирургического лечения трихобезоара у пациентки в возрасте 18 лет.

Проведено клінічні дослідження локального кровобігу в 19-ти досліджуваних точках стравоходу, анатомічних відділів шлунка та дванадцятипалої кишки за методом водневого кліренсу, запропонованого Muracami Motonodu в модифікації Л. Я. Ковальчука і співавт. (1984 р.), у осіб різного віку. Дані дослідження дозволили визначити межі функціональних відділів шлунка та розробити методику органощадного операційного лікування виразкової хвороби шлунка І типу - прицільну резекцію ішемізованого сегмента шлунка з СПВ.

Проведены клинические исследования локального кровообращения в 19-ти исследуемых точках пищевода, анатомических отделов желудка и двенадцатиперстной кишки по методу водородного клиренса, предложенного Muracami Motonodu в модификации Л. Я. Ковальчука и соавт. (в 1984 г.) у лиц разного возраста. Данные исследования позволили определить пределы функциональных отделов желудка и разработать методику органощадящего операционного лечения язвенной болезни желудка І типа - прицельную резекцию ишемизированного сегмента желудка с СПВ.